Інструкція
«Він постійно відволікається», «їй складно дослухати інструкцію до кінця», «вже через 15 хвилин дитина втрачає увагу» — знайомі ситуації для багатьох учителів.
На здатність дитини зосереджуватися впливають різні фактори: сон, фізична активність, емоційний стан, навчальне середовище та харчування.
Сучасні наукові дані показують, що якість раціону, достатнє надходження ключових поживних речовин і регулярний сніданок можуть бути пов'язані з кращими показниками уваги, когнітивних функцій і навчання дітей [1].
Водночас харчування — лише один із факторів. Тому замість пошуку «продукту для концентрації» важливо говорити про збалансований щоденний раціон.
Що важливо для мозку дитини?
Огляд 76 досліджень за участю дітей та підлітків 5–18 років показав позитивні зв'язки між якістю раціону та показниками розвитку мозку, когнітивних функцій, навчання й поведінки [1].
Серед поживних речовин, які найчастіше досліджувалися у цьому контексті:
Омега-3 жирні кислоти.
DHA та EPA важливі для розвитку та нормального функціонування мозку. Джерелами є жирна риба, зокрема лосось, скумбрія, оселедець та сардини [1].
Залізо.
Воно необхідне для нормального когнітивного розвитку та функціонування мозку. Особливо важливо забезпечувати достатнє надходження заліза в періоди активного росту [1].
Різноманітний раціон.
Мозку потрібен не один «суперпродукт», а комплекс поживних речовин. У дослідженнях більш висока якість раціону та різноманітність продуктів частіше були пов'язані з кращими когнітивними показниками[1].
Не пропускаємо сніданок
Регулярний сніданок також може мати значення для навчання та когнітивної діяльності дітей [1].
Замість складних правил достатньо орієнтуватися на різноманітність: сніданок може містити джерело білка, цільнозернові продукти, фрукти або овочі та воду чи інший відповідний напій.
Головне — не шукати одну «ідеальну страву», а формувати звичку до регулярного та різноманітного харчування.
Але справа не лише в їжі
Навіть збалансований раціон не гарантує, що дитина буде уважною протягом усього уроку.
Фізична активність також пов'язана з розвитком виконавчих функцій у дітей [2]. Достатній сон — із когнітивними показниками та навчальною успішністю [3]. А якість взаємодії між учителем і дитиною можепідтримувати розвиток саморегуляції та виконавчих функцій [4].
Тому, якщо дитина відволікається, варто подивитися на ситуацію комплексно:
- 🍎 чи різноманітно та регулярно дитина харчується;
- 💧 чи має можливість пити достатньо води;
- 😴 чи достатньо спить;
- 🏃 чи має достатньо руху;
- 💛 чи не переживає сильний стрес;
- 🏫 чи зрозуміле для неї завдання та інструкція.
Що може зробити вчитель?
Учитель не відповідає за раціон дитини, але може допомагати формувати позитивне ставлення до різноманітного харчування.
Наприклад:
Говоріть про різні поживні речовини, а не просто про «корисну» та «шкідливу» їжу.
Використовуйте тему харчування на уроках: досліджуйте продукти, складайте збалансований ланчбокс або обговорюйте, навіщо організму потрібні різні поживні речовини.
Не використовуйте їжу як нагороду чи покарання.
І пам'ятайте: концентрація — це результат роботи цілої системи. Харчування є важливою її частиною, але працює разом зі сном, рухом, емоційним станом та сприятливим навчальним середовищем.
Наукові джерела
[1] Brkić, D., Gibson-Moore, H., & Prentice, A. (2026). The Relationship Between Nutrition, Brain, Cognition, Learning, and Behavior in School-Age Children: Systematic Evidence and Future Opportunities. The Nest 56, Nestlé Nutrition Institute. Дослідження на Nestlé Nutrition Institute
[2] Li, J. et al. (2025). Effects of physical activity on executive function in children and adolescents: A Bayesian dose-response network meta-analysis. Complementary Therapies in Clinical Practice, 61, 102016. NIM
[3] Astill, R. G. et al. (2012). Sleep, cognition, and behavioral problems in school-age children: A century of research meta-analyzed. Psychological Bulletin, 138(6), 1109–1138. PubMed
[4] Sankalaite, S. et al. (2021). Strengthening Executive Function and Self-Regulation Through Teacher-Student Interaction in Preschool and Primary School Children: A Systematic Review. Frontiers in Psychology, 12, 718262. PubMed