ABETKA
UA RU
UA RU

Урок у 3 класі. Зернові продукти: хлібні вироби, макарони, крупи.

Конспект уроку в 3 класі по програмі «Абетка харчування»

Чорна Ольга Миколаївна ,

спеціаліст першої кваліфікаційної категорії,

вчитель початкових класів

Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 24

Тернопільської міської ради Тернопільської області

Тема. Зернові продукти: хлібні вироби, макарони, крупи.

Форма проведення: інтегрований урок.

Зінтегровано зміст предметів: трудове навчання, літературне читання, основи здоров’я, я у світі, природознавство, українська мова.

Урокові передували: пошукова діяльність дітей, самостійне читання творів про хліб, добір прислів’їв, загадок.

Мета . Прищеплювати учням навички та практичні вміння у роботі з природними матеріалами; розширити знання дітей про користь продуктів, які одержують із зерна; сформувати уявлення дітей про розмаїття асортименту продуктів, які одержують із зерна, необхідності їх щоденного включення в раціон; розширити уявлення дітей про традиційні народні страви, які готуються із зерна, традиції, пов’язані з їх використанням; удосконалювати читацькі навички, розвивати вміння декламувати вірші; уміння вести дослідницьку роботу; розвивати естетичні почуття; виховувати відповідальність за доручену справу, охайність, взаємодопомогу; прищеплювати шанобливе ставлення до хліба.

Обладнання : плакат «Хліб — усьому голова», паляниця, коровай на рушнику, аудіозапис пісні «Дума про хліб»; унаочнення «Сонечко з чудесними промінцями», презентація «Світ на зернинці стоїть».

Хід уроку

I. Організаційна та психологічно-емоційна підготовка

(На слайді зображення пшеничного поля.)

– Діти, ми знаходимося на краю пшеничного поля. Давайте візьмемося за руки. Яскравий сонячний день, вітерець хитає достигле колосся. Пшениця передає вам тепло цього дня. (Подає руку одному з дітей, дитина передає потиск по черзі іншим.)

– Ну от, тепер і ми зігріті теплом цього дня, якого, сподіваюся, нам вистачить до закінчення уроку. (Діти сідають.)

Метод «Збери слово»

– Подивіться ще раз на пшеничне поле. (На початку уроку дітям роздають картки з літерами «Л», «X», «Б», «І».)

- Дайте відповідь на запитання: «Яким я хочу бачити себе на уроці?» одним словом; відповідь повинна починалися з отриманої букви. Пам’ятайте, що кожна буква має свій характер (наприклад, Л — ласкавим, Х — хорошим,

Б — блискучим, І — інформованим тощо.)

– З поданих літер складіть слово, і ви дізнаєтеся ключове слово уроку.(Хліб.) II. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя (у музичномусупроводі).

- Послухайте і визначте, з скількох частин складається легенда.

Дажбог за найдавніших часів уявлявся нашим далеким предкам богом Сонця, світла і добра. Зображували Дажбога у вигляді усміхненого Сонця. За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його. Із зернятка виріс чудодійний кущ розкішної пшениці, якою люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив сіяти пшеницю, вирощувати хліб. А його батько Сварог викував першого плуга.

Коли Дажбог і Сварог почули про голод у сусідів, то повезли їм хліб. Але дорогою Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога й Сварога посікли. Боги оживили обох, взяли до себе, зробили теж богами. (За С. Плачиндою)

– Скільки частин має ця легенда?

- Дайте відповідь на запитання: «Як Дажбог врятував киян від голоду?». За потреби використовуйте словесно-графічну модель:

Дажбог приніс із _____________, посадив ____________.

Із нього _____________ чудодійна _____________.

Цим _____________ нагодував він _____________.

– Хто такий Дажбог? Яку добру справу зробив він для людей?

– Діти, скажіть, будь ласка, яка найголовніша рослина на землі, що дає життя людині? Чи знаєте ви її? (Жито, пшениця.) Де ростуть ці рослини? (На полі.) Що дають? (Хліб.)

2. Добір синонімів.

Побудова і запис речень.

- Назвіть, будь ласка, близькі за значенням слова до слова «поле». (Нива, лан.)

3. Робота в зошиті (с. 7)

- Роздивіться поле із злаковими рослинами. Підпишіть біля мішечків їх назви.

– Чим засівається поле, щоб отримати хліб? (Сировиною для отримання зернових продуктів є зерно продовольчих сільськогосподарських культур: пшениці, жита, кукурудзи, ячменю, проса, гречки, рису. Основним продуктом переробки зерна пшениці та жита є борошно, яке використовують для випічки хліба, виготовлення хлібопродуктів, кондитерських і макаронних виробів. Борошно — це продукт, який отримують шляхом подрібнення зерен хлібних злаків або іншого насіння, попередньо очищених від різного роду домішок. Залежно від видів злаків або насіння розрізняють борошно житнє, пшеничне, ячмінне, гречане і т. ін.

– А тепер подивіться, як Питайлик уявив рослини, з яких отримують вівсянку, манку, макарони. Розкажіть йому, з чого насправді отримуємо ці крупи.

– Молодці! А з чого виготовляють інші крупи? До кожного злаку, що на полі, придумайте 3 страви, які можна з нього приготувати.

4. Розповідь учнів про хліб

– Наш народ хлібосільний. Хліб на святковому столі завжди стоїть на почесному місці. Дорогих гостей зустрічають хлібом-сіллю. Однак не кожен гість знає, що коровай потрібно розламати, самому покуштувати і людям роздати, як велить звичай. Не кожен знає, що, приймаючи хліб-сіль на рушнику, хліб слід поцілувати.

– Вважається, що вперше хліб з’явився на землі понад 15 тисяч років тому. Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Вона і є прародителькою хліба.

– Археологи припускають, що одного разу під час приготування зернової каші частина її вивалилася у вогонь і перетворилася на рум’яний коржик. Своїм приємним запахом, апетитним виглядом і смаком вона здивувала людину. Тоді наші предки з густої зернової каші стали випікати прісний хліб у вигляді коржа.

– У кожного народу свій хліб. Кожен по-своєму пам’ятає, сприймає і цінує його. Але є для всіх без винятку одне спільне: хліб — це життя.

5. Аукціон «Хлібобулочні вироби»

– Які хлібобулочні вироби вам відомі? Поставте у кружечку навпроти кожної назви цифру, яка відповідає зображенню на рушничку. У назвах продуктів є кольорові букви. Підставте ці букви у клітинки таких самих кольорів і прочитайте українське народне прислів’я, у якому говориться про ціну хліба. (Хліб — усьому голова.)

- Хліб і хлібобулочні вироби — незамінні продукти харчування. Вони постійно присутні на нашомустолі і в будні, і в свята. У кожного народу існує історично сформований ассортимент хліба та хлібобулочних виробів, різноманітних за формою та складом.

- В Україні дуже популярна паляниця. У Вірменії з найтонших листів тіста печуть знаменитий найдавніший з хлібів лаваш. У жителів Середньої Азії популярні всілякі коржі. Вірменська літа — це пологий круглий білий коржик, всередину якого кладуть начинку: сир, шинку, зелень. Маца — тонкі сухі коржі з прісного тіста, які іудеї їдять у дні Великодня.

- Сьогодні в нашій країні немає такого місця, де б не випікали хліб. Хліб споживають у будь-який час дня у будь-якому віці. Хліб потрібен усім. Він — невід’ємна і найважливіша частина раціону.

III. Демонстрація та аналіз зразка

1. Аналіз зразка

- Подивіться на аплікації казкових та мультиплікаційних героїв. З якого природного матеріалу вони виготовлені? Попрацюйте в парах. З’єднайте малюнки злаків з лексичним значенням. (Гречка — злакова рослина, із зерна якої виготовляють борошно для випікання хліба. Жито — хлібна злакова рослина, зерно якої використовується в харчовій промисловості та відгодівлі худоби. Овес — однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерна якої виготовляють високопоживну крупу та борошно, а також зерно цієї рослини. Пшениця — яра злакова культура із суцвіттям і вкритим лускою зерном, яке використовують для виготовлення круп та на корм тваринам, а також зерно цієї культури. Ячмінь — злакова рослина, з зерна якої виробляють біле борошно та крупу.)

2. Інструктаж учителя

- Обведіть шаблони казкових героїв на кольоровому картоні. Наклейте зернятка.

IV. Оздоровчо-рухова частина

– Чи бачили ви, діти, як засівається нива? (Розповіді дітей.)

– Тож давайте зараз себе уявимо хліборобами і засіємо свою нивку в класі. (Підготовлений учень говорить слова, за ним учні виконують відповідні рухи.)

А ми зерно сіяли, сіяли

у земельку чорную, свіжую,

І з’явились першії листочки.

І з них повні, гарні колосочки.

До сонечка повернулись.

І сонечку усміхнулись.

Вітер колосочки хитає,

До зерняток промовляє:

«Ви і повні, й жовтороті,

Буде урожай хороший».

V . Практична робота учнів

1. Перевірка готовності

– Що потрібно зробити на першому етапі?

– На другому? Третьому?

– Як потрібно наклеювати рослинні матеріали?

2. Інструктаж із техніки безпеки

- Наклеювати зернятка треба так: намастити відповідну частину малюнка клеєм і аккуратно посипати зернами. Ножицями користуйтеся обережно, щоб не поранити себе та сусіда. Кладіть ножиці на парту так, щоб вони не звисали з краю. Передавайте ножиці у закритому вигляді.

3. Самостійна робота учнів

Учитель приділяє увагу поставі учнів, стежить за їхньою роботою, за потреби надає допомогу.

VI. Виставка та оцінювання робіт

Аналіз робіт.

- Знайдіть помилки. Як можна уникнути таких помилок? Що ще сподобалось? Що приваблює у виробах? Оцінювання.

VII. Підсумки уроку

1. Побудова діалогів.

2. Ігрова ситуація.

- Уявімо, що ми з вами в хлібному магазині. Нам треба купити хліба. Виберемо зараз продавця і покупця за допомогою лічилки.

Ми зібралися погратись,

Ну, кому ж бо починать?

Раз, два, три — Починаєш ти.

Покупець

Продавець

– Добрий ранок!

– Добрий ранок!

– Дайте, будь ласка, хліба.

– Вам чорного чи білого?

– Білого.

– Будь ласка, візьміть.

– Дякую. А булочки у вас свіжі?

– Свіжі. Скільки вам дати?

- Які вислови про хліб ви запропонували б написати у хлібному магазині, їдальні?

- Чому в народі кажуть: «Світ на зернинці стоїть?»

- Що нового дізналися на уроці?

- Як потрібно ставитись до хліба?

3. Читання дітьми віршів про хліб.

Повернутися назад
Поділитись з друзями